Дэвид Финчер не належить до когорти великих режисерів сучасності. Він ще не знімав трисерійних саг про мафіозні клани, епохальних фільмів про життя італійських іммігрантів у нью-йоркському районі «пекельна кухня» або сюрреалістичних подорожей по партизанським джунглям В”єтнаму. Йому поки добре вдавалися тільки стильні й нестандартні трилери начебто «Чужого-3», «Кімнати страху» або «Бійцівського клубу». Але талант, млинець, він гарний скрізь. Не полінуєтеся, дістаньте з полки фільм за назвою «Гра». Догледите до 20 хвилини, і ви зрозумієте, чому за один тільки проїзд героя Майкла Дугласа в «сімці» попереднього покоління можна було б попросити Криса Бэнгла звільнити приміщення. Однаково більшість із тих, хто розбирається в автомобілях, думають, що Бэнгл розуміє в дизайні й в автомобілях не більше Финчера.
Його кіношний мільйонер Николас Ван Ортон веде стрімкий седан у свій заміський маєток сам. Він пафосний, самовдоволений і безжалісний бізнесмен, йому ще має бути переродитися, але навіть він управляє процесом сам, не вдаючись до допомоги тих, хто міг зробити негативний образ ще яскравіше. Финчер міг би посадити його на заднє сидіння S-Class і знеособити його до невпізнанності, він міг би дати йому Lexus і одним мазком намалювати образ скупого багатія, що заощаджує навіть на носках. Але режисер вибрав BMW не тому, що мав місце акт продуманого product placement. Просто, коли потрібний драйв, раніше вибирали продукцію з Баварії. Люксовые седани могли обробити будь-який хот-хэтч, герої дурних бойовиків пускали їх у дрифты, а мультимільйонери не вважали соромним сісти за кермо. Це було дійсно й по-справжньому круто - седан, стрімкий навіть у положенні спокою, - мрія будь-якого багатія, що зумів вижити після засідань рад директорів. У всякому разі в усіх була крапка відліку - BMW краще їздить, Mercedes робить більше м”які сидіння, а Audi знає, як гнути алюмінієві панелі. І всі, начебто б, правильно, якщо брати до уваги те, що спеціалізуватися радив ще Адам Смит. Але, як виявилося, всі те позитивне, про що я тлумачу, було для BMW досить накладним - у тім плані, що компанія повільно, але вірно зазнавала збитків. Продажу падали, і конкуренти заробляли більше грошей на біржі. Більше того, стрункий хор голосів покупців доносив маркетинговому відділу компанії, що, мов, «сімку», крім як по розмірі, не відрізнити від «п”ятірки», а останню - від «трешки».
И тоді знаменита компанія вирішила, так скажемо, відійти від стандарту. Спробувати залишити «драйв» і додати показності. Повністю поміняти звичний вигляд автомобіля. Але власника не можна одночасно мати на переднім лівому сидінні й задньому дивані. Інакше кажучи, саме задній диван був для майбутнього Ван Ортона переважніше. Проблема складається лише в тім, що задній диван знеособлює - на ньому можна представити й нобелівського лауреата, і Ксюшу Собчак. А от на переднім сидінні може їздити тільки особлива людина. Але він уже в минулому, що цілком чітко натякає на те, що баварські маркетологи творчо переробили досвід колег зі Штутгарта.
Тотальний редизайн - річ смілива навіть для бренда типу Mahindra, не те, що для одного з найбільших виробників «преміальних» машин. Незважаючи на те, що після прем”єри нової «сімки» піднялося велике виття, у якому чітко чулися заклики зрадити Бэнгла суду його співвітчизника Линча, компанія превстигла. По-перше, згодом виття скінчилося, а нотки, що залишилися, розчарування - це не більш ніж так звані «фантомні болі». По-друге, після того, як був перемальований практично весь модельний ряд, клієнти почали чітко відрізняти одну машину від іншої. Ну а по-третє, торік компанія серйозно усталила своє фінансове становище, закінчивши звітний період із прибутком. Пташиною мовою фінансистів: «вартість простої акції виросла з 58 центів до 62 центів, а загальний прибуток компанії склав 3,55 млрд. євро». А якщо перевести на людський, то виявиться, що BMW уже не відстає, а доганяє.
А доганяти завжди дуже складно. «Сімка», що пережила фейслифтинг і технічну модернізацію, - це саме той самий другий щабель ракети. Перша, революційна, відірвалася, згоріла в щільних шарах критики, але виштовхнула модель на орбіту, і другий потрібно успіх закріпити. На цій стадії ніхто не буде ризикувати. Імідж люксового седана більше не треба підтримувати на рівні провокаційного, новаторського, зухвалого. Тепер великий «бимер» домігся свого - за критерієм статусу він нічим не уступає S-class, а тому що спеціалізація, як ми вже встигли зрозуміти, тут не в пошані, зовні його можна зробити ще більше «м”яким».
Саме тому автомобіль, представлений пресі в теплому кліматі Іспанії, при погляді на «три чверті» попереду дивним образом нагадує «п”ятірку» у старому, 39-м кузові. М”який, закруглений ніс, опуклий капот, під яким ховаються обновлені мотори, і нові фари, позбавлені тієї дещиці радикалізму, що відрізняла погляд «старої» «сімки», - всі ці риси надають машині більше спокійний, консервативний характер. Знижують градус, так сказати. Як виявила статична презентація, в обновленого автомобіля з”явилися й нові бампери - у передній інтегровані «противотуманки», а задній просто ледве змінений. Міліметрові нюанси перетворили ґрати радіатора, відразу й не помітиш.
У профіль нову машину від старої відрізнити практично неможливо, а от позаду - легко. Всі завдяки новим ліхтарям - надзвичайно витончена деталь вийшла в дизайнерів. Гарні ліхтарі забирають ваговитість, що є присутнім у корми першої моделі, і явно роблять машину більше привабливої. Нехай навіть тільки позаду. Інтер»єр також перетерпів лише мінімальні зміни. Обертає на себе увага новий трехспицевый мультифункциональный кермо, що пропонується як альтернатива звичайному четырехспицевому. З”явився телевізійний тюнер, здатний приймати цифровий сигнал. Позаду інсталювали кулер, що ховається в підлокітнику, другу слухавку, функцію підігріву й вентиляції регульованого заднього сидіння, із системи iDrive вилучили функцію керування радиотюнером і CD/MP3 чейнджером, наклеїли шкіряний кругляш на Головну Кнопку... Інакше кажучи, нічого особливого.
Горохом сиплються технічні зміни, підсумувати які можна одним висновком: «сімка» стала швидше, могутніше, экономичнее. Жаль, що тільки на 10-15%, не більше. Нові «вісімки» моделей BMW 750 i/Li і 740i/Li міняють вышедшие в тираж 745 i/Li і 735 i/Li. Дизель моделі 740d міняють на новий 745d, а двигун моделі 730d у корені переглянутий і модернізований. Модель початкового рівня 730i одержала нову магнієво-алюмінієву голівку блоку від моделі 630i. У стандартній комплектації всі автомобілі тепер оснащують шестиступенчатой автоматичною трансмісією Steptronic.
Є зміни й у шасі. Приміром, колія розширилася на 14 міліметрів, і прямо із заводу автомобілі можуть сходити, будучи оснащеними одним із трьох варіантів підвіски: стандартної, Adaptive Drive (оснащення системою постійного електронного регулювання твердості амортизаторів EDC-C і системою регулювання стабілізаторів поперечної стійкості Dynamic Drive) і спортивним пакетом («тверда» настроювання підвіски плюс система Dynamic Drive). Інакше кажучи, зміни є, перспективи проглядаються, оптимізм присутній. Що ж запропонувати тобі як висновок, дорогий читач? Мабуть, лише одне: нова «сімка» стала ще ближче до ідеального автомобіля, але ще більше віддалилася від ідеального BMW. Але можливо, ця думка - лише так звані «фантомні болі»...