Ми їхали з аеропорту на "простий" "сімці". "Простий" - тому що в задніх пасажирів не було джойстика IDrive, регулируемых-вентилируемых крісел, а замість холодильника-бара за центральним підлокітником сховався вес-те чохол для лиж. Так собі комплектація, для скаредного німця
Здається, це тільки ми, росіяни, такі. Тільки нам у голову прийде ідея давати машині назва по одному з можливих двигунів. От прозвали "Мерседес" "шестисотим". А говорячи про будь-яку серію BMW, ми обов”язково уточнюємо її індекс, тобто обсяг двигуна. Так жодному німцеві або англійцеві не прийде таке в голову!
Отже, нас везли на "сімсот тридцять п”ятої" у самий зухвалий готель миру - у готель-вітрило Burj Al Arab, тобто "Арабську вежу", щоб показати гідний цього готелю найдорожчий серійний автомобіль BMW.
ЗА ЗАКОНАМИ ШАРІАТУ
Розкіш, що б”є по очах, що майже переходить у кітч, ця "Арабська вежа". Вид на океан, персональний менеджер двоповерхового номера площею метрів 1206, якого тут іменують "батлер", а також золото й дзеркала, де це тільки можливо. Навіщо мені два туалети на півтора дня, коли я буду дивитися ці 58 телеканалів?.. Тисяча й одна ніч, одним словом.
Нарешті до парадного входу підкочують кілька лімузинів. Можна їхати. Поки що із шофером: організатори дають нам час придивитися до місцевих умов. Вони чудові, якщо не сказати "стерильні": рівні, як стріла, широкі автостради, чудова розмітка, мінімум зустрічних-попутних. Хтось пожартував: як у Німеччині, тільки з пальмами й без німців. Пересаджуюся за кермо, і - ніяких особливих емоцій: уже знайома "сімка" у дорогої комплектації. Всі начебто б на своєму місці, відмінностей - мінімум: більше дорога "шкіряна" обробка торпедо й дверей, шильдики "V12" на порогах і кузові, злегка змінені ґрати радіатора й обробка бампера. Їде, як і покладено, плавно й нечутно, асфальт шарудить під колісьми, обмеження швидкості - 120 км/ч. Начебто коштуємо на місці. Приблизно через кілометр їзди по цій благодаті нас обігнали. І як! Я встиг помітити, що ліворуч пронеслося щось червоне з такою швидкістю, що я лише встиг схопити поглядом червоні ліхтарі, що умчалися за лінію барханів: чи те Corvette, чи те Camaro... Але в я^-те - 760-я! Я виготувався притопить і перевірити, на що здатно заявлені виробником 435 л.с., але згадав про закони шаріату. Перспектива провести ніч в эмиратской в”язниці або ж бути битим ціпками мене не радувала.
Справа в тому, що корінні жителі становлять усього лише 15 відсотків населення Об”єднаних Арабських Еміратів. Вони володіють нафтовими свердловинами й ділянками землі, всіма великими банками, готелями й промисловими підприємствами. Всі інші, аж до поліцейських, не говорячи вже про офіціантів і службовців готелю - наймані робітники, так сказати гастарбайтеры з Індії й Пакистану. І от ці 15 відсотків качаються на "Порше", "Корветах" і "Камаро", а також з нетерпінням чекають появи в продажі 760Li. Цікавий факт: 745-я не дуже "пішла" в Еміратах. "Не ламайте голову, - заспокоїли продавців маркетологи. - Місцеві хлопці просто чекають чого подороже". Так воно й вийшло: в Еміратах черги на 760-ю коштують уже рік, у попередніх замовленнях превалюють самі "навернені" моделі з опціями, яких немає в жодному списку. Так, клієнт, що побажав залишитися невідомим для преси, замовив кнопки фіксаторів дверей із чистого золота
ПРИГОДИ ЕЛЕКТРОНІКИ
Цікавий факт. Майже 100 тисяч 12-циліндрових моторів, які концерн BMW зібрав за останні 15 років, вивели баварських моторостроителей на перше місце в цьому сегменті. Саме на BMW в 1987 році відродили традицію легендарних "Майбахов" і "Хорьхов" у виробництві 12-циліндрових моторів для розкішних лімузинів. А в усіх на вустах - усе той же "шестисотий". Все правильно: BMW робила максимальний обсяг "тільки" 5 літрів. Нинішня 760-я - перша в історії.
Прізвище нашого водія, який я спочатку прийняв за представника місцевої національності, - Lehrer. У мюнхенського студента Лерера тато - турків, мама - німкеня, а сам він подрабатывает на BMW, щоб завершити утворення й стати вчителем. Забавно, адже Лерер по-німецькому і є "учитель".
Я запитую водія, чи можна скористатися офісним центром машини й відправити по e-mail у редакцію газети "Коммерсантъ" файл із фотографією. "Ну, теоретично... - замислюється шофер. - Давайте на першій же зупинці запитаємо нашого інженера, як це зробити. Втім, давайте краще подзвонимо по мобільному в прес-центр готелю й попросимо переслати файл відтіля..."
От він, горезвісний "людський фактор". Власникові нової BMW 760, якщо він хоче хоча б на 75 відсотків використати можливості свій чуда-машини, напевно, прийде вчитися. Одна інструкція для експлуатації тут - досить важкий тім.
Втім, можна на все це наплювати й забути. Адже багато хто, як відомо, і те вчили не по підручниках. І от чому.
Я - ДРАЙВ
"Можна я тепер сяду за кермо?"
Колега Андрій з "стилеобразующего журналу для чоловіків з доходом від $5 тис. на місяць", назви якого я так і не запам”ятав, проситься на водійське місце. Він не говорить на жодному мові, крім російського, тому я попереджаю німця-водія, що зараз ми зробимо зупинку геть на тім узбіччі. ОК.
"А як отут увімкнуться передача?" Питання законний, тому що вона включається на кермі. Показую. "А де той^-те-зчепленн-те?.."
Ця фраза валить мене в легкий шок, тому що з”ясовується, що Андрій до цього дня жодного разу не сидів за кермом "автомата". Пояснюю загалом що до чого. Учитель із мене поганий.
Наступні півгодини сиджу, втиснувши в крісло й гризу нігті. Ну, ви мене розумієте... Приїхали, всі добре, Андрій щасливий. Доводить це одне: можна нічому не вчитися, а просто сісти й поїхати.
И в поїздці цієї вам буде однаково, чи досягає двигун заявленого максимального крутного моменту в 600 Нм уже на 3950 про./мін. чи ні. Ви швидше за все й не відчуєте, як працює перша у світі шестиступенчатая автоматична трансмісія в парі із шестилитровым двигуном з безпосереднім упорскуванням і системою Valvetronic. Ви точно не пізнаєте навіть за два дні їзди, як ненав”язливо працюють численні системи, що асистують, і, дай Боже, не випробуєте східчастих подушок безпеки. Але, гарантую вам, задоволення від їзди одержите. Тому що, як ні кощунственно це звучить для конкуруючих між собою автоконцернов, поганим автомобіль за $100 тис. бути не може. І суперечки автовладельцев, чия марка краще, нагадують дебати прихильників білого й червоного вина. І хто з них прав?.