Клуб шанувальників автомобілів BMW

• Тести й огляди

Що змусило фірму BMW так різко поміняти концепцію й дизайн седанів сьомої серії? Чому нова «сімка» настільки не схожа на своїх попередників? Мені здається, що тепер, після знайомства із длиннобазной версією BMW 745Li у Таїланді, я знаю відповідь. І ще краще розумію, про що співав Гребєнщиков двадцять років назад.

Спершу був десятигодинної переліт. Потім - вечір у центрі Банкока на набережній біля розкішного готелю Mandarin Oriental. Навколо кипить невідоме життя. По мутній жовтій ріці повільно пливуть іржаві баржі, з ними чудом розходяться пороми, які снують від берега до берега. Пороми накриті ввігнутими подвійними дахами й через це схожо на плавучі буддистские храми. Але головні ветерани броуновского руху - це довгі й вузькі моторки, схожі на венеціанські гондоли. На кормі такої тайської «гондоли» установлений турбодизель від пікапа, закріплений на поворотній турелі. «Гондольєр» управляє човном, повертаючи дизель цілком - за допомогою довгого «кермового» тичини. Він нахиляє дизель, занурюючи у воду двухлопастной гвинт на кінці многометрового вихідного вала, дає газ - і човен з гуркотом несеться по мутних хвилях зі швидкістю під 60 км/ч. У голові крутится дурна думка: цікаво, як вони прохолоджують дизелі? Забортною водою?

- Цікаво, як вони прохолоджують дизелі? - задумливо вимовляє вголос Вольфганг Шлимме, глава московського представництва BMW. Наша людина. Навколо Банкок, а він теж про дизелі думає...

Шлимме прилетів з нами з Москви: перший раз за моєї пам”яті журналістів супроводжує людина такого рангу. Більше того, за сусіднім столиком сидить начальник Шлимме Людер Пайзен - член ради директорів BMW, відповідальний за ринки Африки, Східної Європи й Азії. Тут же Дитер Вальдманн, «батько» нової «сімки» - головний менеджер усього проекту. А пізніше до нас приєднається принц Леопольд Баварський - справжній німецький аристократ і колишній заводський гонщик BMW, а нині офіційний «посол марки». І всі ці люди сьогодні опікують винятково нас, дюжину журналістів з Росії

За що така увага?

- У таких країнах, як Сполучені Штати, як Японія, Таїланд або Росія, більшість покупців «сімок» воліють їздити із шофером, - запевняє Пайзен. - Тому якщо в Європі частка «подовжених» флагманських седанів серед всіх проданих «сімок» не перевищує 10%, те в Америці або в Азії на них доводиться до 80%! У Росії, думаємо, теж будуть охотнее купувати саме версії Li. До речі, називати ці машини із заводським індексом Е66 «подовженими» невірно - скоріше можна назвати «укороченої» уже відому вам «сімку» з кузовом Е65. Длиннобазная версія була основою всього проекту із самого початку. Саме тому вона не виглядає «розтягнутої» - це гармонічний автомобіль із правильними пропорціями...

Винуватець урочистостей коштує поруч, освітлений променями прожекторів. Дійсно, довгі задні двері прикрашають «сімку», роблять силует більше стрімким. Вона навіть починає мені подобатися. «Починає» - тому що перше моє враження від машини було негативним. Украй негативним

Представте, що ви жагучий собачник і особливо любите німецьких вівчарок. І раптом одного чудового дня з”ясовується, що головний у світі розплідник по розведенню німецьких вівчарок відтепер перемкнувся на ротвейлеров. Суперечки ні, ротвейлер теж гарний собака - сильна, мускулиста. Але це вже не вівчарка. А вся погано те, що ніде у світі, крім цього розплідника, не вміли виводити дійсних німецьких вівчарок. Сухорлявих, швидких, розумних і нескінченно відданих своєму хазяїнові

Спочатку я зненавидів шефа-дизайнера BMW - американця Криса Бэнгла. Це він у всьому винуватий! Дивна техно-эстетика, важілець «автомата» на кермі. Невже «сімка» зроблена із прицілом на американський ринок, і BMW відтепер перестане відігравати роль хоронителя європейських культурних цінностей? Втім, Бэнгл - тільки «начальник дизайну». А головну роль у створенні «сімки» грали рядові дизайнери, молоді європейці - Адріан ван Хойдонк, Свантье Росснер... Добре, молодь можна зрозуміти - їм треба самовиражатися. Але як це дозволили їм мудрі менеджери з «старої гвардії» - ті, хто створював мої улюблені шедеври? «Трешку» середини 90-х з кузовом Е36, дві попередні «сімки»...

- П”ять років тому, коли ми починали розробку нової «сімки», ми все одновременно прийшли до висновку, що прийшов час змін. Ми відмінно розуміли, що відбудеться, дотримуйся ми традиційного стилю. Повториться історія з попередньою «сімкою». Адже я відмінно пам”ятаю тодішню реакцію преси. «Так, автомобіль гарний, але нічого нового в дизайні, це просто збільшена «трешка»...

Це слова Вальдманна, «батька» трьох поколінь сьомої серії. У бесідах з Вальдманном, з Пайзеном, із главою відділу дизайну інтер»єра Михаэлем Ниничем вимальовується та сама картина. П”ять років тому всі ключові люди на BMW раптом усвідомили необхідність різкої зміни курсу! Якщо вірити баварцям, рішення про розробку «інший» «сімки» було прийнято радою директорів легко й одноголосно. І зараз ніхто з них нітрохи не шкодує осодеянном.

- Може бути, нова «сімка» для вас виглядає незвичайно. Але повірте нам, що це дійсний BMW. Ми ні на йоту не змінили нашим традиційним цінностям: «сімка» - це як і раніше driver oriented car.

Орієнтація на водія? Але адже симетрична дуга передньої панелі нової «сімки» у корені відрізняється від звичної консолі BMW, розгорнутої до водія!

- Так, симетрії передньої панелі зажадала нова інформаційна концепція, - пояснює дизайнер-интерьерщик Нинич. - І рукоятка контролера системи iDrive, і її дисплей повинні бути доступні рівною мірою й водієві, і пасажирові. Але орієнтація на водія збереглася. Всі основні органи керування в нього під рукою - подрулевой селектор «автомата», клавіші на кермі...

Не переконує. Адже це можна сказати про будь-який сучасний автомобіль - особливо про «американців» з їх традиційними подрулевыми селекторами «автомата». А раніше асиметрична передня панель BMW була особливою. Не такий, як у всіх

Але подальші розпити впираються в непробивну стіну. Розмова нагадує наступне:

- Ви звичайно одягаєтеся тільки в біле. Скажіть, чому сьогодні ви надягли чорний костюм?

- Білі кольори для мене священний. Я ніколи не змінюю білому

- Але адже ви сьогодні в чорному костюмі, чи не так?

- Так, у мене новий костюм. Адже не можна десятиліттями одягатися однаково. Але при цьому головне залишився незмінним - це білі кольори

- Але дозвольте...

Замкнуте коло

Залишається одне - придивитися до машини. Звикнути. І спробувати відшукати в новій «сімці» знайомі й улюблені риси «бээмвэшного» характеру

На наступний ранок у дверей готелю мене чекає сріблистий длиннобазный BMW 745Li. Таец у рукавичках запобігливо розорює подовжену на 14 див задні двері. Їхати пасажиром? Не за кермом?

- Спробуйте представити себе власником BMW 745Li, - пропонують нам. - Прокотитеся із шофером, оціните комфорт на задніх кріслах. А за кермо ви зможете сісти трохи пізніше, на закритій трасі

Кортеж «сімок» вибирається з Банкока «спецпроездом», у супроводі поліцейського ескорту. Водії туків-туків, місцевих триколісних «моторикш»-таксі, тримаються на шанобливому віддаленні. Ще вчора вони безцеремонно вистачали за рукав: «Містер, секс-шоу? факинг-шоу? боди масаж, містер?» А тепер самі сталі безкоштовним шоу за склом. За товстим, тонированным, покритою плівкою, що бронює, склом «сімки»...

Рівень комфорту позаду, звичайно, безпрецедентний. Додаткові 14 див простору до переднього крісла дають можливість витягнутися на весь зріст. Я опускаю величезний підлокітник, через достаток лакованого дерева й клавіш схожий на офісний секретер, і починаю захоплюючий процес регулювання крісла. Як і попереду, блоки керування сервоприводами сидінь розташовані по сторонах підлокітника й нагадують селектор системи iDrive у мініатюрі. Круглу ручку можна повертати, рухати вниз і назад - і залежно від цього крісло буде підніматися, висуватися вперед, перетворюючись у шезлонг, згинати розділену на дві частини спинку... А незабаром длиннобазные «сімки» Е66 можна буде за доплату оснащувати заднім контролером iDrive і пасажирським кольоровим екраном. Звичайно, «драйверских» функцій у заднього контролера не буде, але власник зможе бавитися з пошаровим регулюванням мікроклімату й великих настроювань стереосистеми

У вікнах раз у раз миготять бетонні кістяки недобудованих хмарочосів - лиховісні сліди кризи 1998 року, що боляче вдарив по Таїланду. Грошей на знос будинків ні, і вони коштують німим нагадуванням: від торби й від в”язниці не зарікайся! Не сама оптимістична картина. Краще натисканням декількох клавіш на дверному підлокітнику влаштувати «затемнення» всіх задніх вікон, піднявши перфоровані шторки із сервоприводом. Зігнути регульований підголівник, опустити голову в анатомічне ложе, що вийшло маленьке, - і задрімати під заколисуючі м”які погойдування «сімки»...

Щось занадто м”яко йде длиннобазный BMW 745Li. Задня пневмоподвеска, що входить у стандартне оснащення версій Li, чудово «ковтає» стики бетонних плит тайських двоповерхових автострад, але плавні «подихи» на хвилях починають турбувати вестибулярний апарат. Будь я власником такої машини, зажадав би від шофера їздити тільки в «спортивному» режимі регульованих амортизаторів EDC. Правда, при цьому з”являється натяк на повторення профілю дороги. Але лише натяк - зниження комфорту незначне, а заколисувати перестає зовсім.

Кортеж в”їжджає на маленький аеродром. «Закрита траса» - це рулежная доріжка, на якій розставлені конуси. Можна зробити всього два кола невигадливої «фігурки». Кому не довіряють баварці - журналістам? Або машині?

Двотонний автомобіль зривається з місця, устигає набрати 70 км/ч - і вже настав час гальмувати з одночасним об”їздом уявлюваної перешкоди. Гальма мертві! Причому електроніка системи АБС здорово допомагає машині одночасно з уповільненням випливати по наміченій траєкторії. А який «прозорий» кермо - на бублику відчуваються навіть дрібні поштовхи при імпульсному розгальмовуванні коліс у віражі!

Вдається навіть спроба об”їхати вішку поэнергичнее. Але після об”їзду «сімка» зненацька рано «повисає» у заметі - і включає систему стабілізації DSC. Причому зусилля на кермі знову чуйно відслідковує все происходящее з машиною, але при цьому виникає відчуття, що в руках у тебе штурвал комп”ютерного симулятора. Дуже дорогого симулятора, що сумлінно імітує зворотний зв”язок. Я почуваю на кермі пульс всіх виконавчих механізмів. Адже й клапани амортизаторів, і твердість стабілізаторів поперечної стійкості, і ефективність гідропідсилювача управляються електронікою! До речі, саме так працює контролер системи iDrive - убудований електромагнітний механізм імітує «щигликів» при обертанні рукоятки залежно від конфігурації розділів у конкретному меню.

Через кермо BMW 745Li я вийшов із твердим переконанням, що «сімка» - це комп”ютер на колесах. Дуже дорогою, із приголомшливою продуктивністю. Настроєний на комфорт, на активну безпеку. А що стосується «задоволення від водіння», те його, це водіння, варто було б продовжити. Але ми вже чекали чотири пасажирських вертольоти, спеціально орендованих у сусідній благополучній Малайзии. Ми повернулися в Банкок по повітрю. Наступного дня, знову на вертольотах, злітали на складальний завод у провінції Районг, де збирають «трешки» BMW. І повернулися Вмоскву.

Звичайно, було б здорово «по гарячих слідах» взяти длиннобазный BMW 745Li у Москві й все-таки прокотитися за кермом. Але «сімки» з кузовом Е66 з”являться в нас тільки в травні. Тоді ж будуть оголошені й ціни - приблизно, BMW 745Li буде на $10000 дорожче, ніж 745i, і коштувати біля $120000. До речі, у південно-східних країнах, наприклад, у Китаю й Сінгапурі, з обліком трехсотпроцентных (!) мит і інших накруток «сімка» коштує в десять разів дорожче - більше мільйона доларів!

А я все-таки прокотився в Москві на «сімці». Звичайно, це був «звичайний» BMW 745i з кузовом Е65. Але ця поїздка здорово допомогла мені «утоптати» враження

Чудовий 333-сильний двигун. «Автомат» небагато «замислений» у режимі Drive, але швидкий у режимі Sport. Збалансована підвіска - відмінна плавність ходу, малі крени. «Прозорий» кермо, на який передається навіть занадто багато дорожньої інформації - на щастя, в «відфільтрованому» і зм”якшеному виді. Чіткі реакції. Відмінного крісла

И чудова «іграшка для дорослих» за назвою iDrive. Весь день я практично не знімав правої руки з масивної ребристої рукоятки, одержуючи задоволення від забавних «щигликів» при обертанні. Грав з настроюваннями аудиосистемы. Ледве підняв басів і верхні частоти, підбудував эквалайзер. І вивів «у нуль» систему просторового звучання Logic7, що безцеремонно втручалася в роботу звукорежисера й «розкидала» по салоні голосу й інструменти, попутно забруднюючи звучання цифровими перекручуваннями

Я так і не звик до нового дизайну. Дуга передньої панелі дотепер немов «виштовхує» мене з машини, а техно-баранка засмучує своєї «прямоугольностью». Але коли усунутий голос Бориса Гребєнщикова в салоні «сімки» запік про те, як важко рухатися далі, я остаточно зрозумів, про що говорили Вальдманн і Пайзен. Просто п”ять років тому в Мюнхені дуже злякалися того, що відсутність руху вперед стане першою ознакою загибелі, що наближається

Баварці зробили крок уперед. Можливо, занадто рішучий крок. І небагато не в ту сторону. Але навіть таким консерваторам, як я, прийде крокувати слідом за ними. Дійсних німецьких вівчарок однаково вміють розводити тільки в одному розпліднику.