Клуб шанувальників автомобілів BMW

• Тести й огляди

Великий напівтемний зал. Червоні, жовтогарячі, коричневі тони. Стійка, крісла, дивани, столики. Немов коктейль-хол, тільки з дуже високою стелею. Мова Норберта Райтхофера (Norbert Reithofer) підозріло коротка: небагато про «нову концепцію керування iDrive», ще менше - про мотори, зовсім ледве - про результати роботи компанії за 2001 фінансовий рік. И - «Дами та добродії, на цьому - усе. Запрошуємо до нового BMW сьомої серії». Та-ак. Зрозуміло. Зараз почнеться: завіса за його спиною розсунеться й буде щось. Нічого не відбулося. А чому всі обертаються? Позаду, за нашими спинами, виявляється, уже безшумно зникла кудись нібито стіна, і відкрився Білий Простір. Уявіть собі, що ви прийшли в театр, зайняли місця, згас світло, на авансцену вийшов режисер, сказав кілька загальних слів про спектакль. Ви чекаєте... і раптом завіса розсовується... позаду! А сцена^-те, виявляється, там! І саме головне: на ній зовсім не те, що ви очікували побачити

У Білому Просторі стояли нові «сімки». Фотографії? Бачив неодноразово. І думав: ну от, ще один BMW, ледве обновили зовнішність - і тільки. Але що знімки - вони плоскі. І треба було дійсно побачити все це в обсязі, «живцем», щоб зрозуміти, щоб відчути ту безодню, що відокремлює нову «сімку» від нинішньої. Зміни? Які зміни - усе із чистого аркуша! І відразу став ясно, навіщо цей Простір. Тут, серед безжиттєв-білих стін, ще яскравіше видні лінії й форми, що створюють новий автомобіль. Так, BMW, от вони - і «ніздрі», і подвійні фари, і зворотна выштамповка боковины... Але де колишні розпластані по землі стрімкі форми? Важче стала передня частина? Вище поясна лінія й крутіше «боку»? А як же стрімкість? Або вона тепер інша - та, що те саме що динаміка енергійного мускулистого тіла?

Спадаюча лінія даху, що переходить у короткий, начебто б округлий багажник, - майже спортивне купе. Але ні, це не спойлер, це кришка багажника, що здається величезним спойлером, прикріпленим зверху. А якщо дивитися не із заднього кута, а збоку, у профіль? Ніякого купе, ніяких спойлеров: сучасний седан з модним «двоповерховим» багажником і, під стать, «двоповерховим» же капотом. Добре, а якщо зайти попереду, усе знову зміниться? Фотографії... Які до чорта фотографії! Чому все стовпилися в одному місці? Хто ця людина? Крис Бэнгл (Christopher E. Bangle)? Це що, «рояль у кущах», або його дійсно не чекали сьогодні? Цитувати Бэнгла - заняття безглузде. Тому що неможливо передати експресію, міміку, жестикуляцію. Або робити серії знімків? Або... Ні, неможливо. «Що головне в людині, в автомобілі? Як ми сприймаємо людину? Особа, очі! Так, ока! Автомобілі роблять агресивними, але як вони дивляться на дорогу? В! - жест руками, що показує погляд, спрямований униз. - Вони дивляться в землю, вони не прагнуть уперед! Подивитеся, як тут. Автомобіль дивиться про!» - жест, що зображує очі, широко розкриті назустріч миру, небу, життю

Ні, однаково не те. Не виходить. Даремно. Усередині - потрясіння основ. Порожня панель! Немов потрапив кудись назад, в 60-- роки! Це сучасний седан представницького класу або BMW 502? Де всі ці ручки й кнопки, як управляти сімома сотнями різних функцій? І куди дівся звичний селектор автоматичної трансмісії? І що це за більша кругла ручка на центральному підлокітнику? А це що, два приладових щитки? Дисплей «керуючого центра»? А прилади - тільки два циферблати? Панель - суцільне дерево, лише металізовані ґрати повітряних дефлекторів так м”який пластик зверху... Вона дійсно дуже проста. Фантастика! «Крис, я думав, що Патрик Ле Кеман - революціонер». - «ПРО, да-да, він дійсно...». - «Але тепер, дивлячись на все це, я думаю, що революціонер - Крис Бэнгл! Адже в цьому класі клієнти все-таки досить консервативні, а отут...». И в самій справі, на це треба було зважитися!

У дорогому автомобілі не буває дріб”язків. В автомобілі такого класу - тим більше. Тут не може бути компромісних рішень. Тут дуже вимогливі клієнти, тут дуже серйозні суперники. У наш час не може бути «або»: і комфорт, і плавність ходу, і динаміка, і керованість... Не просто комфорт - рафінований комфорт. «Просто сидіння» - з електроприводами, сидіння «підвищеної комфортності» - з усіма мислимими регулюваннями й немислимими теж. І вентиляцією. І масажем. І підігрівом, що розігріває спочатку одні поверхонь, потім інші, причому з різною інтенсивністю, причому все це теж можна регулювати. EDC-K - система керування амортизаторами. Керуючий комп”ютер опитує датчики системи 100 разів у секунду, 20 разів у секунду міняється настроювання кожного амортизатора. І вибирається не одне із двох або трьох можливих положень: може бути заданий будь-який опір у діапазоні роботи. Dynamic Drive - активні стабілізатори поперечної стійкості. Гідромотори: тиск у системі - до 200 атмосфер. При бічних прискореннях до 0,3 g крени відсутні, при більших - наростають, щоб інформувати водія про наступаючу межу. У поворотах поводження нейтральне, на прямих - легка недостатня поворачиваемость.

Поки два двигуни: V-образні «вісімки» обсягом 3,6 і 4,4 л. Просто ще не вся гама оснащена Valvetronic, системою регулювання висоти підйому клапанів. Автоматична трансмісія ZF - шестиступенчатая. Це вперше. Здається, про економію палива доводиться думати й сильним миру цього? Це акустика побудована під кузов або кузов під акустику? Сховані порожнини кузова - резонансні обсяги для сабвуферов... Представницький автомобіль не може мати якусь аудиосистему - вишуканий звук! Але при такій кількості гідроприводів, електроприводів і сервісних пристроїв як забезпечити тишу в салоні? А двигун? А Dynamic Drive? Ви чули, як шумить вода у водопроводі? А тут тиск в 20 разів більше й трубопроводи куди 'уже. Скільки сил і часу було витрачено на те, щоб він не тільки не вив як самосвальная установка в Камаза, але і його не було чутно взагалі?

Разюче - переді мною коштує автомобіль, набитий совершеннейшей технікою, автоматикою й електронікою, буквально витканий із кропіткої праці конструкторів, дослідників і випробувачів, а я все думаю про дизайн, про яке Микита Євгенович Розанов скаже куди краще й професійніше мене... Магія? А що я, властиво, думаю? По ідеї повинен філософствувати на тему « чиПрийме покупець нову «сімку». А я раптом розумію, що в цей момент мені абсолютно однаково, що буде думати покупець. Я навіть сам ще не знаю, що думаю із приводу всього цього. Я тільки лише розумію, що відбулася революція.