Клуб шанувальників автомобілів BMW

• Тести й огляди

ДО BMW я небайдужий майже 15 років. А закохався... за перші 10 хвилин у першої оказавшейся в моїх руках «трешке». За які відчув її динаміку й габарити. Відчув характер, що дозволяє водієві злитися з машиною. Характер, що був, здавалося, навіки з”єднане знайомий «дорівнює» зі словом «драйв».

Потім був холодний душ нового дизайну... Потім нова 535 на тестах геть-чисто відмовилася робити покладене такому сильному «класичному» автомобілю... Драйв померк у тіні електронного «фаршу», машина ставала усе більше річчю в собі, усе менш - продовженням водія.

И от переді мною ВОНА, вершина утвору інженерів BMW. Феноменальний V10, семиступенчатая супертрансмісія... Я готовий простити сумненькі обводи кузова, куточки фар, готові от-от налитися слізьми. Це ж крокодиловы сльози, сльози по роздертих жертвах! А в жертви цього звіра призначені всі можливі суперники на дорозі...

Важко не захоплюватися салоном. Царство комфорту? Банально! Це царство ПРОДУМАНОГО комфорту, утвір умілих людей для людей, що звикли, щоб їм догоджали в дріб”язках. Не стільки роскошно, скільки зручно. Всі що потрібно - у межах досяжності. Навіть псевдосеквентальное ручне керування коробкою передач зроблено по^-спортивному: «нагору» - на себе, «униз» - від себе. Частіше цю задачку вирішують із точністю до навпаки? Але оціните алгоритм не від примітивного «назад», а від навантажень при прискоренні й уповільненні! Те-те...

Місце водія знову тягне назвати «кокпитом». Та й оживає М6 від старого доброго ключа. А прилади не поплутаєш ні із чим - BMW! Рвонемо?

И отут ностальгії приходить кінець, а замість її приходить питання: на ЯКІЙ, властиво, машині ми рвону-те? Думки про драйв заганяються, упираючись всіма лапками, на задній план. Починається інше дійство: вивчення МЕНЮ. Тому що комп”ютер тут - бог. Чи прорахували вже кількість можливих сполучень настроювань М6? Боюся, укладачі навіть серйозних комп”ютерних симуляторов будуть осоромлені на тлі винахідливості баварських інженерів. Здається, настроїти тут можна все. Двигун в «штаті» видає «тільки» 400 «конячок», і лише через меню M-Drive можна докопатися до повноцінних 500 і «500-спорт». Вибираємо режими роботи трансмісії, режими підвіски. Активуємо/дезактивируем численні допоміжні системи. Спасибі вищому утворенню системщика й знанню мови - розібратися з Його Величністю Меню хоч наполовину вдається за исчислимое кількість часу. Треба, треба було спочатку прочитати той самий f**king manual! Але ж ще непогано б спробувати, як ця комп”ютерна гра на колесах буде поводитися у всій розмаїтості настроювань.

Гра? Які ігри! Божевільне прискорення, дим з під коліс - тільки отлавливай задню вісь, що біснується... Адже ми не просто «тестируем» M6, не «гуляємо», а оцінюємо її як спорткар. Значить - потужність по максимуму «помогалки» - по мінімуму. Удари при перемиканні трансмісії лякають: начебто десь позаду розбовталася хрестовина (є така деталь у карданному валу, хто забув) розміром з колесо тепловоза. Лише через кілька заїздів вдається знайти той рух ногою, при якому ці удари входять у рамки пристойності.

Так, М6 - це скажена динаміка, що потрясають гальма. Так, це розгін до 270 «як по маслу» і не керованість, що губиться при цьому. Тебе вдавлює в сидіння, потім, на перемиканні - кидає на ремінь безпеки, і все повторюється знову. Відгук на кермо - що треба, а потужні гальма без особливих проблем забезпечують уповільнення «поодинці», оскільки перемикання трансмісії «униз» все-таки запізнюються. Так, це - супер-BMW. Але... це вже не зовсім BMW! Між тобою й дорогою - Його Величність Меню! Про тебе піклувалися й... перестаралися! І не тільки за рахунок величезної кількості «помогалок», їх, зрештою, можна відключити. Але залишиться спорткар, що навіть на 270 зберігає комфортність, безпардонно жере кілометри, і безсовісно - швидкість. А з нею й те саме почуття драйву... Все-таки мати можливість розганяти «за 250» і мати кайф від їзди - трохи різні речі. Тут - як у купі суперекспреса. Все миготить за вікном і от-от зіллється в низку розмазаних ліній. А в тебе - свій мир. Де тихо, комфортно, де кондиціонер і тиха музика... І здається - от-от рознесуть напої.

И ще... Потребуюча, по^-гарному, серйозних водійських навичок М6 - це машина не настільки спортивна, скільки статусна. І при її чималій ціні має шанси потрапити в руки не настільки досвідчених власників. Почуття повної безкарності прийде миттєво - автомобіль буквально провокує на це. От тільки «200» однаково залишиться «200». І як я не розбирався в меню цієї майже двотонної пятисотсильной баварської комп”ютерної гри, серед достатку настроювань так і не знайшов опції «запасне життя для себе й навколишніх». Може, все-таки треба було уважніше прочитати цей f**king manual?

РЕЗЮМЕ

Занадто комфортна для спорткара, занадто спортивна для бізнес-кара. Комфорт з”їдає почуття швидкості, а електроніка нав”язливо коштує між тобою й дорогою. За D152000 можна взяти Lotus для асфальтового драйву, Evo для ґрунтового й залишиться на гарний бізнес-седан! Але в якості «статусного» автомобіля M6 мало рівних. Хіба що, якщо з Bentley вилазити з Vertu у руках, то з М6 - ссуперкоммуникатором.

ЕКСПЛУАТАЦІЯ

Обслужити «М^-шосту» можна на фірмовій станції. Рівень цін відповідає сегменту премиум у класі спортивних машин. Найбільше доріг (через незвичайні матеріали) кузовной ремонт. З особливостей експлуатації - уміння гарне оперувати численними настроюваннями електронних систем

КОМПОНОВАЧНАЯ СХЕМА

Двухдверный кузов являє собою гібридну конструкцію з алюмінію й термопластиков. Формула сидінь - 2+2. Класичне компонування з поздовжнім двигуном V10 попереду й приводом на задні колеса. Гарна развесовка по осях (почасти завдяки блоку циліндрів з магнію).