BMW M5, на якій ми качалися півроку назад, - машина-компроміс, класичне "два в одному", на що не перестають указувати в Мюнхені: хочеш - бізнес-седан, хочеш - спорткар для "амбіційних гонок". І наявність в автомобілі купи настроювань, що змінюють його характер, цілком виправдано. Є вільна хвилинка - у тебе спортзал на колесах, треба трудитися - машина знову може перетворитися в мобільний офіс. Саме тому більше половини всіх M5, проданих у Німеччині, є корпоративними авто.
Купе - це безкомпромісність уже в силу конструкції кузова. Кричуща зовнішність, місць по суті справи всього два - в M6 "борода" центрального тунелю тягнеться до спинки заднього сидіння, а в просторі, що залишився, комфортно сядуть хіба що бізнеси-партнери із племен Центральної Африки. До того ж спробуйте переконати ваших акціонерів, що як офісна машина ви хочете придбати купе. Звідси цілком резонні очікування того, що BMW M6 стане винятково спорткаром, чий строгий образ не буде замутнений пристосовництвом. Вийшло, на жаль, не так.
Зовні автомобіль не занадто відрізняється від "звичайного" купе шостої серії. Така філософія BMW Motorsport Gmb: вовк повинен бути в овечій шкірі. Попереду обертає на себе увага новий фартух із широкими воздухозаборниками - V10 потрібно у два рази більше охолодного повітря, чим "вісімці", що встановлюється на 645Ci. Характерно, що робоча температура двигуна - більше ста градусів, від капота, якщо стояти поруч, так і пышет жаром. Що цікаво, "зябра" у передніх крилах не наскрізні, як на M5, а бутафорські, для краси. Зате зовнішні дзеркала - точно такі ж, як на спортседане, вони не тільки добірно виглядають, але й зменшують піднімальну силу на передніх колесах. Оптимизируют потоки повітря й більше широкі пороги. Задній дифузор теж новий, ліхтарі в бампері розташовані трохи вище, ніж в "шістки", а номерний знак в M6 кріпиться на фартух. Ну й, звичайно ж, чотири вихлопні труби, з яких рветься приголомшливий звук - це, звичайно, не "циркулярна пилка" Ferrari, але теж враження робить. Плюс карбоновий дах - щоб зменшити масу конструктори боролися за кожний кілограм: углепластик замість металу над головою дозволив заощадити 5 кг, кожний кутий диск майже на 2 кг легше звичайного легкосплавного, ще в M6 пластикові передні крила й кришка багажника... Все це дозволило конструкторам домогтися завидної питомої маси - одна кінська сила тут везе всього 3,3 кг ваги автомобіля. Цей показник плюс краща, відносно M5, аеродинаміка дозволяють M6 стартувати до "сотні" на одну десяту секунду швидше, ніж седану з літерою "М".
По технічній начинці й тим, як з нею спілкується водій, купе й седан від BMW M Gmb практично ідентичні. Після запуску двигуна за замовчуванням установлюється режим потужності P400. Для того щоб повільно "нудити" по місту в пробках, 507 сил, звичайно, забагато. На думку фахівців BMW, якраз... - 400 л.с. Чому не 200, не 100? При русі 40 км/ч ви навряд чи заметете, 400 або 507 у вас сил. Тоді навіщо? Може бути, щоб заощаджувати 98-й бензин, якого в міському режимі витрачається порядку 23 л? Тому забудемо про P400, натиснемо кнопку Power і будемо постійно у всеозброєнні.
Наступна кнопка біля ручки КПП набудовує твердість амортизаторів у трьох режимах :Komfort, Normal і Sport. На дорогах загального користування ми спробували всі три й особи різниці не відчули. Тому вибираємо спортивний режим і про кнопку забуваємо.
Тепер поглибимося в настроювання коробки. Функція Drivelogic дає водієві можливість самому вибрати режим роботи SMG. Друг від друга режими відрізняються швидкістю перемикання - чим вище режим, частота обертання й навантаження, тим скоріше коробка "перекидає" передачі. Придумано це було для того, щоб знову ж при неспішній їзді по місту не почувати ривків при перемиканні, а при спортивній їзді - не переривати потоку потужності. Кому як, а мене влаштовував найшвидший режим перемикання навіть при їзді від світлофора до світлофора. Адже під нами все-таки суперспортивне купе, і в поштовхах, коли коробки розмикає зчеплення, а тебе по інерції притискає до ременів безпеки, теж є кайф.
И в режимі "S", і в режимі "D" електроніка сама виставляє першу передачу, коли ти зупиняєшся в того ж світлофора. І отут головне - не забути, який режим у тебе включений. Якщо мануальний, то M6 вистрілить на першої як снаряд, стрілка тахометра швидко стрибне до оцінки 8000 про/хв, потім обороти впадуть, а на дисплеї з”явиться картинка двигуна. Не V10, що у тебе під капотом, а умовного, мовця про те, що якщо ти й далі будеш забувати "підвищувати" передачу, то можеш "загнути" мотор.
Говорять, що "воля - це право вибору". У цьому контексті BMW M6 дарує вам дійсну волю. Скажемо, ви їдете зі швидкістю 80 км/ч в автоматичному режимі на 7-й передачі. Способів прискоритися у вас маса. Можна просто нажати на газ - кикдаун понизить передачу. Можна з тією же метою штовхнути від себе рукоятку. Можна постукати пальцями по пелюстку з написом "-" на кермовому стовпчику. Можна понажимать клавішу Drivelogic, установивши максимально швидку швидкість секвентального перемикання - SMG відразу перекинеться на 4-ю передачу. Те ж саме можна зробити, зайшовши в меню iDrive...
Нарешті, останнє важливе настроювання - режим роботи системи динамічного контролю стійкості DSC. Тут є динамічний режим "M", при якому система втручається в дії водія тільки в граничних ситуаціях, дозволяючи рухатися в керованому заметі. У нас цей режим був включений постійно, хоча автовиробник наполягає на тому, що використатися він повинен винятково на закритих гоночних трасах.
Наприклад, на трасі Ascari, побудованої десять років тому на околицях іспанського міста Ронда. Тут гоночний характер BMW M6 розкривається повною мірою. Виникає ілюзія, що ти за кермом комп”ютерного симулятора - ти можеш всі, і в тебе в запасі десяток життів. Тільки в поворотах, у яких M6 угвинчується практично на тій же швидкості, що ти встиг розвити на "прямике", що впивається в ребра крайка крісла нагадує про те, що це ява. Покинувши Ascari, я через якийсь час із жахом помітив, що забувся і їду по звичайній дорозі майже так само, як по гоночному кільцю. У цьому, імовірно, і складається вся правда BMW M6. Треба просто нажати кнопку "M" на кермі, під якою заздалегідь вибрати самі екстремальні настроювання BMW M6, а про все інше непотрібне забути.
"Ти давно купував копір?" - запитав мене колега. "Ніколи не купував, а що?" "А те, що просто копір ти вже не знайдеш. Туди обов”язково засунуть ще й сканер із принтером, щоб "розширити твої можливості" і взяти з тебе побільше грошей". До речі, ціна - мабуть, єдине, у чому автовиробник не пішов на компроміс. У Європі BMW M6 буде коштувати ?106 500, що на ?20 000 більше, ніж сьогодні запитують за BMW M5.