Клуб шанувальників автомобілів BMW

• Тести й огляди

Яка «зетка» вам миліше?

Погодитеся, читач, зовні автомобілі не схожі один на одного, як азіат на європейця. Обоє виглядають агресивно, всім своїм виглядом свідчачи про незвичайний потенціал, і той, і іншої відрізняє бездоганний стиль, але вони - різні. Так що саме особисті подання про прекрасний у цьому випадку відіграють ключову роль.

Nissan 350Z після рестайлинга знайшов кілька нових виразних деталей. На поперечці в багажнику (це не просто данина славним спортивним традиціям, а необхідна для посилення твердості кузова деталь) тепер гордо поблискує напис «350Z». Її завжди видно крізь заднє скло - красиво, але не занадто функціонально, оскільки немає шторки, що прикриває відітнув від сторонніх поглядів. В Z4 така шторка, до слова, є. Через тієї ж дуже корисної розпірки обсяг багажного відсіку в Nissan становить 235 літрів - на 50 л менше, ніж в BMW. Зате в салоні місць для дрібної поклажі отут більше, ніж у баварському купі. Так, зрештою, не розсаду ж на дачу возять у такій машині, а сумка для гольфа або кілька пакетів із супермаркету в багажник влізуть легко.

«Трьохсот п”ятидесятий» тепер хизується новим, більше масивним переднім бампером з подовженими вертикальними покажчиками поворотів, стильними фарами й кормовими ліхтарями на светодиодах. У цілому автомобіль помітно посвіжів, я б сказав - покращилося його візуальне сприйняття, дизайнерські новації помітні, хоча кардинально практично нічого не змінилося. Попутно помічу, що Nissan 350Z длиннее, ширше, вище й важче BMW Z4 Coupe. І вже в силу цих відмінностей він дружелюбніше до водія.

Наприклад, забиратися в нього легше, зручніше завдяки більше широким дверним прорізам. Усередині ти миттєво розумієш, що машина призначена для стрімкої їзди, однак відчуваєш комфорт, навіть затишок салону. Широкі крісла, що не заважає їм мати розвинену бічну підтримку, обшиті шкірою й обладнані електроприводом. Лише регулювання по висоті - механічна. Як ви розумієте, знайти зручну й правильну посадку за кермом не складно, нехай кермовий стовпчик і регулюється тільки по висоті - зате разом із щитком приладів, тому «колодязі» із циферблатами завжди перед очами, обід бублика перекрити їх не може. Та й у цілому до ергономіки водійського місця дорікань бути не може. Центральна консоль «пестрит» кнопками й перемикачами, але розібратися в них і маніпулювати потрібними надалі - легше легені.

Спортивность моделі підкреслюється не тільки металевими вставками й перфорацією на педалях, але й трьома «чисто гоночними» стрілочними індикаторами, розташованими поверх центральної консолі й розгорнутими убік водія. Це, як і годиться, датчики температури й тиску масла, а також вольтметр. Не можна не відзначити й той факт, що матеріали обробки інтер»єра стали більше якісними й приємними на дотик. Високий рівень комфорту, з іншого боку, як би натякає на можливість не тільки носитися, сломя голову, але й розмірено пересуватися в міській рисі. Хоча набалдашник механічної 6-східчастої коробки передач праворуч під рукою провокує зайнятися «дійсним драйвом». Але, запевняю вас, читач, ця насолода швидкістю нікуди не дінеться, із цим ми встигнемо. А поки придивимося до BMW - деталі, ще раз підкреслю, мають величезне значення. Z4 ледь не протилежність 350Z. Гляньте на них ще раз. Якщо купе Nissan - це неприкрита агресія, то BMW - це «чистий адреналін». Z4, безумовно, гарна, я б сказав, вона виглядає безкомпромісно й по^-спортивному зарозуміло. І вигляд, поспішаю помітити, цілком відбиває характер цього купе. Одна витягнута, як у гончої, «морда» чого коштує. Підготовлений водій відразу скаже, що управлятися з таким автомобілем непросто, це треба вміти.

Ви поволі почуваєте його норов, уже забираючись усередину - сісти в Z4 набагато складніше, ніж в Nissan. Широкий поріг, вузький дверний проріз. І в салоні - без зайвих сантиментов, ви виявляєтеся, немов у гоночному боліді. Нарочито грубуватий пластик, величезна металева накладка на торпедо, різкі лінії. Але от з передньої панелі спливає кольоровий монітор, ви кладете руки на пухку, оптимального діаметра бублик, користуєтеся электрорегулировками сидіння, бачите праворуч невелику рукоять автоматичної КП, і у вас з”являється думка, що про комфорт конструктори все-таки не забули. Не забули, звичайно, але - не настільки, щоб вас хоч на хвилину покинуло відчуття, що ви перебуваєте не в кокпите.

От адже, що цікаво: купе BMW обладнано богаче, ніж 350Z - у ньому є, приміром, датчики дощу й освітленості, чого позбавлений Nissan, у ньому є навіть система круїзу-контролю. Але японський автомобіль явно комфортабельней, просторней і функциональней. Притім, що в ньому я не виявив ні попільниці, ні бардачка перед пасажиром. Однак і в салоні Z4 відчув недостачу відсіків - між сидіннями можна розмістити хіба що футляр для окулярів. Весь корисний простір між спинками крісел і стінкою багажника зайняли CD-чейнджер на 6 дисків і DVD-програвач для навігаційної системи. Проте, в BMW усе зроблено «правильно» - для драйву, а не для розслаблення. Щоб ви не відволікалися, дістаючи звідкись збоку що раптом знадобилася річ - зупинитеся й відкрийте багажник. Послухати музику або попити - пляшку з мінералкою можна прибудувати під рукою - отут ще дозволяется, а про більший і не мрійте, тільки - драйв!

Баварський механізм

Так, перш ніж стартувати на Z4, не варто відразу ставити диск із улюбленою арією. Відчуєте ледь помітне тремтіння на неодружені й насолодитеся спочатку звуком мотора й чудово настроєної вихлопної системи при першому ж розгоні. Не пошкодуєте!

Ви навіть не сильно й не різко натискаєте на педаль акселератора, а купе вже спрямовується «у далечінь світлу». І відразу автомобіль немов переходить на «ти», і починаються «провокації» - мол, хочеш услыхать дійсний спортивний рик? А щоб навколишній пейзаж злився в одну строкату стрічку? Просто утопи педаль у підлогу, не гайся - і превосходно настроєний Tiptronic негайно тебе зрозуміє, а купе, нарешті, покаже, на що здатно. А здатно воно, як ви догадуєтеся, на багато чого. Отут важливо, щоб його можливості перебували в повній згоді зі здоровим розумом і водійськими навичками.

Зі своєї сторони, машина вам допоможе всім, чим розташовує. Підвіски зубодробительные, що передають тілу кожну нерівність асфальту, зате вони дозволяють почувати Z4, як праву руку, і забезпечують стійкість на високих швидкостях. Стандартно встановлювана система стабілізації вкупі з усіма іншими «електронними контролерами» готова подкорректировать помилки, але вона настроєна таким чином, щоб водій мав можливість дозволити собі певні вільності. Наприклад, невеликий замет задньої осі - бавтеся, але помнете, що від вас потрібна блискавична реакція, і навіть електроніка на неї розраховує. Адже завдяки конструктивним особливостям (центр ваги розташований усередині колісної бази), ковзання на Z4 - штука дуже небезпечна. Ледве спізнився з коректуванням, «перекрутив» кермо - негайно одержиш розворот. Хоча з активованою системою стабілізації вийде, швидше за все, не розворот, а яка-небудь немислима крива - електроніка досить зухвало обрубує подачу палива й пригальмовує одне або кілька коліс. Загалом, «побалакає». Але розраховувати, що в будь-яких ситуаціях можна відскіпатися «малою кров”ю», покладаючись на DSC, у жодному разі не можна. Проти законів фізики, як і проти відвертої провокації, будь-яка комп”ютерна програма неспроможна.

Щоб водій міг не допускати надзвичайних ситуацій, Z4 наділили «прозорим» рульовим керуванням і чудовими гальмами. Адже дивним образом швидкість в Z4 практично не відчувається. Кузов буквально притискається до дороги, і всі що ви чуєте, так це хвацький звук силового агрегату. Особливо приємно, що й з «низів» автомобіль прискорюється чудово, хоча повністю потенціал знаменитої рядної баварської «шістки» розкривається після 3500 про/хв. Словом, «драйву» в BMW Z4 вистачає слихвой.

Японський скороход

Сказане зовсім не означає, що Nissan 350Z мерхне на тлі BMW. І в цій машині кожне натискання на педаль акселератора приводить до м”якого «прилипанию» до спинки сидіння. Після відновлення 3,5-літровий V6 видає всі 300 л.с. Не підготовлений до такого запасу потужності й крутного моменту (353 Нм) людина спочатку лякається, але якось швидко потім звикає. І йому вже може здаватися, що автомобіль «коштує», коли стрілка спідометра завмирає на оцінці «100».

Втім, я трохи гіперболізую. Тому як про рух не дадуть забути шуми. У салоні 350Z явно не так тихо, як у салоні Z4. І справа зовсім не в «голосі» мотора - він-те саме, на мій погляд, бракує, а на оборотах до 4500 і зовсім не чутно. Зате усередину легко проникають і шелест покришок, і стукіт камінчиків про днище, і інші сторонні звуки. Їх, звичайно, можна заглушити за допомогою непоганої музичної системи Bose, але, воля ваша, і шумоізоляція могла б бути «потолще».

Це, мабуть, єдине дорікання в галузі комфорту. И в 350Z - жорстко, але не так, як в BMW. При цьому кренів кузова просто ні, передачі МКП перемикаються із приголомшливою чіткістю. Але 3,5-літровий V6 Nissan досить рівний, отчого прискорення хоча й швидке, але без особливо яскравих «сплесків». Якщо додати до цього більш ніж спокійний звук вихлопної системи, то мимоволі виникають порівняння з комп”ютерним симулятором гонок. Пейзаж за вікнами рухається усе швидше, але ви практично цього не відчуваєте. Тому в голові виникає дурне питання: «И що це все сьогодні так повільно їдуть?» Втім, обганяти «тихоходів» одне задоволення - ледве повернув бублик, і вже перешикувався, сковзнувши в ледь помітний просвіт між машинами. Сидячий праворуч пасажир не встигає навіть «ойкнути». А при швидкій їзді проявляється ще й самовдоволене ричання силового агрегату - приємно!

350Z у цілому - не менш безкомпромісний автомобіль, що також пред”являє досить високі вимоги до сидячого за кермом. Розслаблюватися не коштує, особливо якщо схотілося відключити систему стабілізації ESP. Вона, до речі, таких вільностей, як DSC на BMW, не допускає, і при перших же ознаках пробуксовки або замету вступає в роботу. Але в ковзаннях Nissan 350Z, за моїми спостереженнями, більше прогнозуємо. Що пояснюється, у тому числі, трохи іншим компонуванням - досить важкий V6 сильніше завантажує передні колеса, а не менш прозоре й гостре рульове керування дозволяють швидко коректувати траєкторію руху. Отут важливо, знову ж, не «перекрутити» кермо, інакше може серйозно «розмотати». Благо гальмові механізми Brembo настільки ефективні й грамотно настроєні, що при екстреному гальмуванні автомобіль встає, як укопаний. До речі, під час тестів ні я, ні мій пасажир, жодного разу не ризикнули прокотитися на 350Z не пристебнутими. Що позбавило нас від шишок при різких гальмуваннях

Вибір за вами

Віддихавшись від тесту й привівши думки в порядок, я прийшов до простого висновку - обидві машини чудові. Якщо на BMW Z4 можна негайно відправитися на гоночну трасу, то Nissan 350Z робить враження більше затишного автомобіля, що відмінно підходить для подальшого доведення. Обидві «зетки» - мають задиристий характер і здатні подарувати щире задоволення від водіння. Справа, як говоритися, у нюансах, про які я й спробував розповісти. Залишилося згадати про цінах. Продавці просять $66 640 за Nissan 350Z у топ-версії, і 59 100 євро - за BMW Z4 3,0Si.