Клуб шанувальників автомобілів BMW

• Тести й огляди

У перших рядках поділюся «сумом»: мені поки не вдалося випробувати саме запальне купе, під індексом 335. А в ньому є особлива ізюминка - рядний 6-циліндровий бензиновий мотор, що, завдяки відразу двом турбінам, розвиває 306 л.с. Зрозуміло, сказане зовсім не означає, що BMW 325Ci повалила мене в зневіру - аж ніяк! Визначення «самий слабкий» - це взагалі не для баварських моторів. Так що перше знайомство виявилося й корисним, і приємним. Майже в усіх відносинах

Що бачу

А бачу - те, що від седана залишилося небагато. «Особа», звичайно, знайомо, але в ньому з”явилися нові риси. Зокрема, у передньому бампері змінилася форма воздухозаборников, а небагато роздуті крила роблять і без того досить агресивну фізіономію ще більше «злий». Купе це тільки на користь - запримітивши такий образ у дзеркалі заднього виду, багато хто зволіють звільнити дорогу. Навіть у Москві!

При погляді на профіль впадає в око округла форма даху й двері з вікнами без рамок, а також оригінальна задня частина. Аеродинамічні накладки на пороги й вивірені «фірмові» пропорції створюють відчуття динаміки - начебто автомобіль нерухомий, але це його неприродний стан, він у будь-яку мить готовий зірватися з місця, і умчати вас у далечінь світлу. Гарна робота!

Пізнати в цьому автомобілі «трешку» можна лише по деяких елементах і вигинам кузова. До того ж корму - зовсім інша. Светодиодные «смугасті» ліхтарі абсолютно ні на що колись бачене не схожо, а зменшена габаритна висота вкупі зі злегка «приплющеним» багажником міняють вигляд практично до невпізнанності. Хоча саме задня частина особисто мені, зізнаюся, найменше й сподобалася. Що в седані, що в купі. І справа не в пропорціях, а, мабуть, у якихось дивних, на мій смак, вигинах ліхтарів, і в тім же «затиснутому» багажнику. Звичайно, стиль відчувається, але мені б хотілося більше виразного відчуття сили, енергетики.

Якщо читач помітить - скільки людей, стільки й думок - я з ним беззастережно погоджуся. Тому міркувати на тему - чий вигляд приятней - купе, седана або універсала, не стану. Вирішуйте самі. Мені ж залишається сказати, що під днищем з”явилися додаткові растяжки для більшої твердості кузова, і заглянути усередину.

У салоні зміни настільки очевидні, що їх може не помітити тільки людина, ніколи колись в BMW не забирався. По-перше, сидіння. Частина регулювань електрична, частина механічна, але їх багато, підібрати правильну посадку можна без праці. Однак високорослим людям я б не рекомендував версії з люком у даху. Красиво, із цим не спорю, особливо з огляду на розмір скла з електроприводом, але місця над головою стає помітно менше. Приміром, з моїми 180 див, від верхівки до стелі в машині з люком і в самім нижнім положенні крісла залишалося від сили 5-7 сантиметрів. Обмаль буде. Зате товста й невелика в діаметрі бублик регулюється як по висоті, так і по вильоті, а саме сидіння просто геніально. Добре профільоване, з можливістю міняти довжину подушки й, звичайно, з високої (і змінюваної за допомогою кнопки) ступенем бічної підтримки.

За місцем тільки для двох, причому для кожного своє, персональне крісло. Розділяє сидіння тунель, на якому є підсклянники й попільниця. Правда, місця для ніг не багато, але влаштуватися все-таки можна, наприклад, змусивши поперед сидячі присунутися ближче до панелі. Так - панель: вона така ж, як у седані. Єдине - у тестовому автомобілі не було монітора й системи iDrive. Це привілей більше дорогих версій, що, втім, ніяк не зменшує ступеня ергономічності салону. Той же приладовий щиток і металева кнопка запуску; досить посередня стандартна аудиосистема, керована, у тому числі, і за допомогою кнопок на бублику. Словом, описувати особливо нема чого - всі добре знайомо. Перш ніж відправитися в шлях, залишилося пристебнути ремінь безпеки, дбайливо протягнений маленької «ручкою» електричного механізму

Що почуваю

Ви могли качатися в різних автомобілях зі знаменитою рядною «шісткою» обсягом 2,5 л під капотом, ви добре вивчили його норов, але однаково відчуття від поїздки в купі будуть іншими. По-перше, і це відразу обертає на себе увага, двигун став отзывчивее на роботу педаллю акселератора. Затримок ніяких, чому всіма силами сприяє дуже чуйний і швидкий на реакцію «автомат», його настроювання - у кращих традиціях баварської марки. Причому, хоча комп”ютер і без підказки непогано адаптується під стиль водіння, коробці можна перевести в спортивний режим роботи, або ж взагалі самостійно перемикати передачі за допомогою важеля АКП або пелюстків з тильної сторони бублика. Але який би режим ви не вибрали - динаміка обрадує.

Прискорення дуже впевнене, наростаюче немов лавинообразно. Після 4000 об/хв баварський силовий агрегат немов знаходить другий подих, і вас ще раз впечатывает у спинку сидіння. До того ж, незважаючи на досить непогану шумоізоляцію, звук мотора чітко чутний. Чим вище його обороти, тим сильніше буде битися серце, ваше серце. У підсумку - відчуття, як у сьогоденні спорткаре, «адреналінове». Благо, гальма завжди напоготові, до їхньої потужності й здатності дуже швидко зупинити автомобіль, не може бути дорікань. Ефективності вповільнення сприяє АБС, настроєна на спортивний лад і допускающая короткочасні блокування коліс, а також системи розподілу гальмових сил і допомоги при екстреному вповільненні Brake Assist.

Неважко догадатися, що відповідним чином настроєні й підвіски. Вони помітно жорсткіше, ніж у седана, отчого на наших вулицях неабияк потряхивает. До того ж нові, більше короткі пружини й тверді амортизатори небагато понизили кліренс, отчого варто бути акуратним на нерівній дорозі або в коліях. З іншого боку, якщо до швидкості 60-80 км/ч здається, що зараз всю душу витрусить, то після цієї оцінки спортивна підвіска стає благом. Кузов притискається до землі й аж до максимальної швидкості не пропадає відчуття надійного й стійкого зчеплення з асфальтом. Тільки от аеродинамічні шуми небагато докучають - але це, визнаю, сущий дріб”язок для купе.

Не менш упевнено BMW 325 Coupe тримає траєкторію. Стійкість на віражах висока, вона навіть вище, ніж в інших «трешек». Причому якщо седан, незважаючи на той же задній привід, демонструє скоріше нейтральну керованість, то купе - надлишкову. Але тільки межа набагато вище, отчого створюється відчуття «непохитності» кузова в будь-якому віражі. Про всякий випадок нагадаю, що варто бути поаккуратнее - задній привід помилок не прощає. Купе хоча й зривається в ковзання пізніше, але робить це помітно різкіше. Треба також ураховувати, що система стабілізації допускає деякі вільності й не «рубає на корені» замет у перші миті. Зате якщо ввімкнеться, так уже ввімкнеться - швидко й ефективно погасить швидкість і спробує стабілізувати кузов. Зрозуміло, що й на неї покладатися не коштує - законів фізики ще ніхто не скасовував.

А тепер окремо й знову про систему Active Steering. Її настроювання стали краще, але полюбити таку електронну «помічницю» я цього разу не зміг. Тому що вона позбавляє керування належної точності, а мене - природної в BMW радості від відчуття повного контролю над автомобілем. Це однаково, що дивитися гарний фільм із частими перервами на рекламу.

До швидкості в 60-80 км/ч кермо по перевазі «гострий», але наскільки саме, у кожний конкретний момент визначити неможливо. Тому перебудування в повільному трафике виходять якимись засмиканими, не солідними. А в поворотах важко намацати той єдино вірний кут, на який потрібно повернути бублик, щоб чітко й упевнено пройти віраж, без зайвого «доворота» або ривка у зворотну сторону. Звичайно, з ростом швидкості електроніка «розпускає» рульове керування, але виникаючий дисонанс між невеликими кутами на малих швидкостях і, навпаки, більше «тупою» бубликом на високі особисто мене досить розбудовує. Ти як «чайник» - те перекручуєш, то недоворачиваешь кермове колесо. І адже дивно - машини від M Gmb позбавлені «активного рульового керування», а на купі 3-й серії його той^-те-навіщо-те поставили.

Хоча прогрес цієї системи все-таки в наявності - тепер на бублику чітко відчутна зворотний зв”язок, рульове керування здається цілком «прозорим». Але однаков о я б зволів обійтися без такого «подарунка». Благо Active Steering не значиться в списку стандартного встаткування й пропонується як опція

Що можу додати

Анітрошки не сумніваюся, що й у Росії найдеться чимало шанувальників купе. Їх, здається, не зупинить навіть ціна - від 45 900 євро. Більше того, уперше купе 3-й серії можна замовити й з повним приводом, що збільшить вартість на 3600 євро. Правда, xDrive може бути встановлений тільки на версії з 2,5-літровим мотором. Топ-версія, з «двічі турбированным» 3,0-літровим силовим агрегатом пропонується винятково в класичному, заднеприводном виконанні, за мінімальною ціною в 54 900 євро.