Клуб шанувальників автомобілів BMW

• Тести й огляди

Зрозуміло, наддувные двигуни бувають різні, але стереотип їхнього поводження в розумах споживачів, яким не однаково, приблизно такий. На двох тисячах оборотів ти не їдеш, а "тошнишь". Якщо хочеш прискоритися, то із силою тиснеш на педаль газу, стрільця тахометра повзе нагору, до крапки, після якої починає вдмухувати та сама турбіна; проходить ще якась кількість часу, і тільки тоді ти одержуєш стусан у зад і прискорення, що затіяв уже дуже давно. Саме так це на BMW називали "нечесними кінськими силами".

Не знаю, чи почували себе конструктори BMW як на іспиті, але журналісти, що прибули в Австрію, першою справою стали перевіряти не знамениту керованість баварської машини, а саме те, як вона реагує на акселератор. Комусь, говорять, вдавалося розрізнити за соковитим ревінням рядної "шістки" посвист турбін. Що ж стосується динаміки й реакції на газ, то візьму на себе сміливість сказати, що якби не заздалегідь оприлюднені характеристики мотора BMW 335i Coupe, далеко не всім удалося б відчути, що двигун тут турбированный. І справа отут не тільки в пієтеті - у деяких побачивши біло-блакитного пропелера відразу в зобі спирає подих - справа в механіку.

Віджати із двигуна зайві кінські сили можна декількома способами. Наприклад, збільшити його робочий обсяг. Однак для того, щоб "зняти" з мотора ті ж 306 л.с., що розвиває 335i, атмосферний двигун повинен був би бути восьмицилиндровым, обсягом 4 л. Важив би він приблизно на 70 кг більше, що, зрозуміло, позначилося б не тільки на витраті палива, але й на развесовке автомобіля. Можна було б підвищити потужність за рахунок збільшення числа оборотів - цим шляхом у Мюнхені й пішли, коли створювали BMW M5, - однак це вже техніка зовсім іншого рівня й, відповідно, зовсім іншої ціни. Залишаються системи керування упорскуванням і турбіна. Але як зробити так, щоб вона працювала без пауз?

Насамперед, завдяки меншому моменту інерції дві маленькі турбіни створюють тиск у системі значно швидше, ніж одна більша. Відкрито не сьогодні й навіть не на BMW. Проте кожна з турбін "дує" у три відведених їй циліндра, двигун легко розкручується до 7000 про/хв, і максимальний момент в 400 Нм доступний уже з 1300 про/хв, тобто практично зі старту й до 5000 про/хв. Перефразовуючи мову оголошень - "нажав і поїхав".

У стандартній комплектації на BMW 335i установлюється 6-східчаста механічна коробка. З нею автомобіль стартує до "сотні" за 5,5 секунди. Для того щоб на п”ятій передачі прискоритися з 80 до 120 км/ч потрібно всього 6,2 секунди. Втім, і 250 км/ч, на яких спрацьовує електронний обмежник, а величина австрійського штрафу складе майже ?3000, автомобіль набирає жваво й без помітних зусиль. Завдяки розтягнутим передачам перемикання здійснюється при оптимальній частоті обертання, так що під педаллю завжди є запас потужності. Третя передача, як водиться, схожа на "автомат" - на ній однаково комфортно можна їхати й дуже повільно.

Як опція доступна автоматична коробка. Причому, помітьте, не SMG, а дороблений Steptronic. Більше ефективна гідравліка, новий гідротрансформатор і програмне забезпечення дозволили досягти не тільки більше швидку реакцію на педаль акселератора, але й швидку зміну передач. За твердженням конструкторів, у порівнянні з попередніми моделями, оснащеними АКП, час реакції вдалося скоротити приблизно на 40 відсотків, а час перемикання передач - майже у два рази. Скажемо, з вищої передачі після різкого натискання на газ коробки перемикається на другу за десяту частку секунди. Крім того, враження динамічного розгону підсилюється завдяки тому, що гідромуфта з”єднана із двигуном прямо. Перемикати передачі можна й вручну - як ручкою, так і пелюстками за бубликом.

Баварська фірма давно вже привчила нас, що купе - це не лімузин з меншою кількістю дверей, а зовсім особливий автомобіль. У профіль це й зміщена назад центральна стійка, і лінія порога, що переходить у передній і задній фартухи, і опуклі арки коліс, і акцент на задню вісь, що візуально підкреслює задній привід. Попереду обертають на себе увага більше вузькі "ніздрі" і фари нового дизайну, светодиодные кільця в які розроблені й для використання як денне висвітлення. Задні ліхтарі в купе теж трохи іншої форми, ніж у седана.

Усередині усе більш звично. Хіба що колірна гама, що використається в обробці салонів, отут повеселее. Цьому є не тільки емоційне виправдання - мол, на купі ми всі життєрадісні спортсмени. Низька лінія даху й високо розташована плечова лінія зробили площу остекления купе меншої, чим у седана. Тому як опція тут доступна така гідна "негритянського тюнинга" деталь, що як світиться стрічка, що проходить поверх підлокітників від обмежника дверей і, що вливається в задню частину салону.

Коли сідаєш за кермо й затикаєш у панель електронний ключ, із центральної стійки виїжджає "рука", що подає тобі ремінь безпеки. Пристрій, дуже популярне в США років двадцять назад, отут досить до речі, адже стійка перебуває далеко за лівим плечем, і тягтися за ременем самостійно було б украй незручно. Позаду - два повноцінних місця, багажник - 430 л, так що на купі можна з комфортом подорожувати й учотирьох.

Тахометр у топовій версії розмічений до 8000 про/хв, а спідометр - до 280 км/ч. На всіх інших модифікаціях це 7500 і 260, хоча зрозуміло, що максимальна швидкість обмежена електронікою на 250 км/ч. Адже одночасно з BMW 335i Coupe, на яких ми качалися, на ринку з”являться 325i і 330i потужністю 218 і 272 л.с., відповідно, а трохи пізніше й чотирициліндрові моделі. Для шанувальників солярки передбачені купе 330d і 335d. Цікаво, що якщо в бензинових версіях під тахометром перебуває індикатор температури масла, те тут головне місце відведене індикатору витрати палива, щоб водій випробовував радість не тільки від водіння, але й тому, що він заощаджує. Інакше й бути не може, адже купе - автомобіль для індивідуаліста.