Клуб шанувальників автомобілів BMW

• Тести й огляди

За півроку служби баварської "копійки" у редакції "Автопілоту" ми, як нам здається, досить непогано вивчили її технічні особливості і їздові звички. І вам сумлінно про їх доповіли. Так, якщо помнете, першою справою допомогли уникнути можливої плутанини, повідомивши, що 118i - це зовсім не 1,8 л робітника обсягу, як хтось міг би подумати, а цілих два літри. Подивувалися на досить дивну комплектацію нашої конкретної машини, де є, наприклад, така солідна-пафосна річ, як роздільний клімат-контроль, але немає такий элементарщины, як электрорегулировка сидінь (а ручне регулювання не шпарко зручна). Загострили увага на дивних, майже гоночних настроюваннях всієї вокругмоторной периферії (особливо захоплено відзначивши підвіску, гальма й рульове керування), які дозволяють водієві чудово себе почувати при самому що не є агресивно-рваному режимі їзди. Ну й так далі.

Ми експлуатували її на повну котушку. Хтось мотався по термінових міських справах і зрозумів, що на ній виходить швидше, ніж на багатьох інших; заощаджується купа часу. Хтось подорожував на Селигер з родиною, хтось відвозив холодильник на дачу - і з”ясувалося, що не так вуж вона й мала, якщо з розумом завантажити. Багато про що ми написали. Тепер настала черга поговорити про позиціювання моделі й про її типових сідоків. Там і тут, на Заході й у Росії. З першим регіоном виявилося все просто, із другим - повна непонятка.

У себе на батьківщині, у Німеччині, баварська "копійка" уже встигла міцно зайняти цілком певну маркетингову нішу, і тамтешній основний контингент її користувачів ясний як день. Це молоді амбіційні люди з мидл-класса, що азартно кують своє життя, поки гарячо. У них усе ще спереду, вони скажено зубасті й рухливі, уміють напружено працювати й дуже інтенсивно відпочивати. У п”ятницю ввечері, вирвавшись із обридлих за трудовий тиждень офісів, вони ще наливаються пивом у своїх мюнхенських бирштубе; а в суботу до обіду вони вже в Альпах з парапланом і подружкою або на Блакитному з аквалангом і дружком; а в понеділок вони вже знову в офісах і кують, кують далі... Для настільки активного контингенту саме "копійка"-те й потрібна - швидка, по^-спортивному підгорнута, престижна, але відносно недорога (там). Це їхня машина. Вона їм цілком по зубах і по грошам, по статусі й по кар»єрі. Для них "копійка" - крок до "трешке", а там уже й до "п”ятірки" недалеко.

Це я звужу, зокрема, по Мюнхену. Там, у столиці концерну BMW, "копійок" - просто вал.

У нас, у Росії, всі якось складніше. Начебто й контингенту, за духом і стилем життя відповідного баварській "копійці", уже навалом народилося (принаймні, у двох наших найбільших мегаполісах), однак самих "копійок" на вулицях дуже мало. І контингент їхніх користувачів далеко не так чітко обкреслений, як на Заході, а точніше сказати, просто розмитий.

Я спеціально придивлявся. За увесь час нашого тривалого тесту на щоденному шляху "будинок-редакція" і назад нарахував не більше десятка BMW першої серії. (Це дивно, оскільки шлях лежить повз різні бізнеси-центри, де, по ідеї, самий контингент.) А запам”яталися три машини, які йшли паралельним із мною курсом. Я не фізіономіст, але все-таки спробував ідентифікувати їхніх водіїв. У першій стояла на світлофорі відносно молода, але вже дуже солідна на вид матрона в стильному діловому пиджачке, типова леді, і я вуж було перейнявся повагою, але, коли вона пульнула з вікна палаючим бичком, відразу разуважал. Такий пиджачок якось не стикується з вульгарними жестами. У другий їхало в правому ряді дуже напружене неземне створення з віями, що ляскають; по неприродно прямій спині (помічу, що взагалі ж BMW розташовує до напівлежачої посадки), по переляканому погляді й вцепившимся в кермо напівдитячим пальчикам було зовсім зрозуміло, що машина подарована папиком до 18-річчю, а права куплені вчора. Ну а в третій машині, позевывая й поковыривая в юшці, тягся в пробці невиразний мужик з такою смутно-пісною особою, з яким в екранізації Джерома слухають комічні куплети й одержують пропозицію вийти разом з ним (з особою) у сад. Ні, йому кар»єра не світить, це точно.

Звичайно, ця вибірка не шпарко репрезентативна, але, якщо судити тільки по ній, те поневоле доходиш висновку, що власної, міцно відвойованої в конкурентів ніші в баварської "копійки" у Росії поки немає. І немає стійкого контингенту користувачів.

До речі, а на чому в Росії їздить молодий, але вже вміє самостійно непогано заробляти амбіційний контингент? Так теж переважно на гольфі-класі! Тільки на ледве менш премиумном - "лансеры", "мазды-трешки", "фокуси"... А будь перша баварська серія ледве дешевше, ніж вона є, і не будь у народу стійкого упередження, що, мол, "BMW починається з "трешки"", те охоче їздили б і на ній.

На прощання (не з вами, з тестовою машиною) скажемо лише, що "копійка" сподобалася всієї нашої редакції. Жаль було розставатися.

Так, вона коштує як BMW. Але вона і їздить як BMW!