Тоді ще, пам”ятається, автогурманы всього миру здебільшого розкритикували творчий порив американського дизайнера BMW Криса Бэнгла, посилаючись на те, що, мол, «корму» грузновата, «передок» «японоват» і все в такому дусі... Однак час бере своє, і до нової зовнішності «сімки» потихонечку всі звикли, причому по обох сторони океану. Не секрет, що флагманський «бумер» продається в США й Канаді навіть краще, ніж у Росії, - заможних людей там поболе буде...
Ситуацію з первісною ворожістю до нового «сімці» можна легко зрівняти з 1995 роком, коли на ринок вийшов новий Mercedes E-класу в 210-м кузові. Його прозвали «очкариком» і спочатку ставилися досить скептично, адже машина так разюче відрізнялася від попередньої серії в старої доброї 124-й «упакуванню». Але адже нічого - звикли. Тепер же всі небагато інакше. Урахувавши численні думки прихильників «за» і «проти», німці вдалися до старому й доброму, перевіреному роками способу - рестайлингу, або, якщо бути точніше, фейслифтингу.
«Підтяжка особи» явно пішла «сімці» на користь. І торкнулося це не тільки традиційної оптики попереду й позаду. Мало того що «погляд» нової «сімки» «прищулився», а задні ліхтарі придбали більше традиційний вид, так ще й самі капот, кришка багажника й відповідно все крила стали іншими, а «корму» - більше «повітряної». Таким от способом головний дизайнер BMW спробував забрати ваговитість задньої частини кузова, за що його у свій час нещадно критикували автоэксперты в багатьох країнах миру. Фактично сьома серія придбала закінчений вид, що-небудь ще поліпшити можна тепер лише за допомогою професійного тюнинга. Але це вже зовсім інша історія...
BMW 750 Li опирається на поверхню планети за допомогою величезних 19-дюймових ажурних дисків нового дизайну. Причому розмірність покришок різна, як у породистих суперкаров, - 245/45 ZR19 попереду й 275/40 ZR19 позаду. Тільки таким способом гумі вдається стримати пробуксовку задніх коліс при різкому старті з місця, та й то не завжди успішно. Втім, про ходові якості трохи пізніше...
Поки ж має сенс відкрити двері й заглянути усередину. Заглянути, присвиснути й голосно вимовити: «От це так, дайте дві!» Царство натуральної шкіри й дорогих порід дерева. Усе, що тільки можна й не можна, має электрорегулировки. Тільки шторка під люком і кришечки підсклянників рухаються вручну. Для всього ж іншого передбачена мільярд і одна кнопка. Незважаючи на те що подовжена версія машини призначена в основному для сидячого позад сановного пасажира, сам водій ні в якій мері не обділений комфортом. У його розпорядженні й система IDrive, злегка спрощена, до речі, у порівнянні з попередньою версією машини, і четырехзонный контроль^-контроль-клімат-контроль, непогана мультимедийная розважальна система з TV, DVD, CD-чейнджером і, звичайно ж, супутникова навігаційна система, робота якої повинна бути налагоджена в Росії вже в найближчому майбутньому. Є тут і персональний стільниковий телефон системи GSM з убудованої в передню панель дублюючою клавіатурою, щоб було зручніше набирати номер на ходу. Ми вставили в спеціальний пристрій ц-карту МТС і протягом усього тест-драйву без проблем спілкувалися з потрібними людьми завдяки провідному стільниковому операторові й зручному технічному пристосуванню. Подвійні стекла із захисної, тільки-но помітною плівкою між ними сприяють тиші й комфорту, що панує усередині. Нарешті, у розпорядженні пілота - самий головний і самий вагомий козир - відмінний 5-літровий мотор потужністю в 367 л.с. із крутним моментом в 490 Нм. Правда, якщо бути більше точним, мотор має обсяг в 4,8 літри й добре знайомий власникам пострестайлинговых версій Х5. А якщо вже бути зовсім привередою, те робітник обсяг двигуна становить 4799 див3, адже концерн BMW, як відомо, любить округляти індекси, щоб не вводити в плутанину народ. У кожному разі силищи - вище даху.
Для того щоб зрозуміти всю суть подовженої «сімки», має сенс перейти до необхідного, але в цьому випадку приємній процедурі тесту на задньому дивані як бос. Попросивши колегу покатати мене небагато по місту, я з пафосом розташувався на заднім правому кріслі й прийнявся активно вивчати надані в моє розпорядження блага й «навороты». Із заднього роздільного дивана, що володіє повним набором всіх необхідних регулювань, пасажир може управляти всіма функціями автомобіля, крім хіба що його пілотування. Можна відсувати й присувати переднє пасажирське місце охоронця, можна опускати й піднімати електричні шторки на всіх вікнах по колу, причому як всі відразу, так і кожну окремо. Перед сидячими позаду встановлений персональний монітор усе з тією же системою iDrive, у підлокітнику причаївся ще один стільниковий телефон, у спинці між сидіннями - ще й невеликий персональний бар. Так що, маючи все це «неподобство» під рукою, реально складається враження, що саме ти рулиш всім процесом життя із заднього дивана. До речі, для повного комфорту VIP-пасажирів у комплект входять і спеціальні м”які подставочки для ніжок, натруджених біганиною по коридорах влади. Вони живуть у запечатаному целофановому пакетику в багажнику й можуть бути видані стюард..., простите, шофером на першу вимогу...
Однак є, на мій погляд, і деякі мінуси, пов”язані з володінням таким автомобілем. По-перше, треба бути дуже спокійною людиною, щоб їздити на BMW як пасажир. По-друге, потрібно знайти собі шофера зі сталевими тросами замість нервів, що зміг би стримувати в собі пориви «притопить на гашетку», що досить і досить непросто зробити. І по-третє, обслуговування й зміст такого автомобіля буде обходитися щомісяця в кругленьку суму, особливо якщо ви вирішите заощадити й увезти в Росію трирічну машину з Німеччини. Знайомий сервіс-менеджер з одного столичного авторизованого сервіс-центра BMW розповів мені, що в старих «сімок» є дві часто, що зустрічаються проблеми, - електроніка й, як ні парадоксально, коробка передач. Раз на раз не випадає, але потрібно бути готовим до всього. Втім, це окрема тема...
И все-таки машина марки BMW - насамперед автомобіль саме для водія. Потужний V8 зриває двотонну «сімку» з місця й несе в далекі далечіні невловимо швидко. Лише 6 секунд потрібно цьому мотору, щоб машина розміняла другу «сотню». Максимальна швидкість же, за заведеною традицією, обмежена електронікою на рівні 250 км/ч. Великий BMW відмінно рулится, що не дивно - відмінні ходові характеристики були, є й будуть основним ковзаном баварської марки. Електронна адаптивна педаль акселератора «звикає» до манери їзди пілота. На вашого кореспондента, наприклад, вона дуже чуйно реагувала, досить було лише злегка торкнутися педалі ногою. Якщо ж їздити зовсім вуж по-шоферски плавно, то й реакція автомобіля на дії водія стане більше вповільненої й плавний. До речі, маючи богатый досвід їзди на дорестайлинговой «сімці», можу авторитетно заявити, що підвіска 7-й серії стала значно комфортніше, машина немов пливе над дорогою, і цей факт неможливо не помітити. Хоча особисто я вважаю, що для розміряної й ніжної їзди більше підійде, скажемо, Mercedes S-класу...
Які ж висновки можна зробити? Новий BMW 750 Li - шикарний лімузин представницького класу, напханий до відмови електронікою, - просто згусток сучасних інженерних технологій. І якщо дозволяють засобу й ви самі любите не тільки відпочивати на заднім кріслі з газеткою, але й не ладь особисто «повертіти бубликом», BMW 750 Li - ваш більш ніж гідний вибір...