Клуб шанувальників автомобілів BMW

Кузов Е30 - BMW 3-й серії (2-дверне купе, 4-дверный седан) - перемінив попередній, що став популярним кузов Е21 малої третьої серії BMW у березні 1983 року у Великобританії. Спочатку Е30 був більшою мірою доробленим Е21, ніж зовсім новим автомобілем і використав в основному ті ж двигуни. Основні конструктивні зміни торкнулися передньої й задньої підвісок і ергономіки салону. Однак дизайнери фірми так добре попрацювали над зовнішнім виглядом, що чудові пропорції Е30 дотепер захоплюють шанувальників BMW, а стиль цієї машини став уважатися класичним. З іншої сторони саме починаючи з Е30 фірма відмовилася від скошеної вперед ґрат радіатора, що була характерною рисою всіх машин BMW протягом попередніх 20 років. Це викликало деякий резонанс у рядах адептів стилю BMW. Кузов Е30 щось придбав, але BMW щось втратила. Е30 уперше з”явилася в січні 1983 року в єдиному варіанті 2-дверного купе. Тільки через рік, у січні 1984 покупці одержали можливість вибору з появою 4-дверного седана, що разом сильно підвищило популярність моделі. В 1986 році в продаж надійшов Е30 у кузові кабріолет. І тільки до кінця виробництва баварці порадували універсалом. Правда, багажний відсік не міг похвастати значним обсягом, зате смотрелась машина просто чудово. Інша рідка модифікація - модель 325i з повним приводом - запозичила трансмісію з повнопривідної “п”ятірки” у кузові Е34. Випускалися й дизельні модифікації седана. Звичайно, самою чудовою машиною в 30-м кузові є М3 відділення Motorsport для участі в перегонах FIA GT. Ця модель пройшла безліч модифікацій і мала 3 еволюційні версії, щоб відповідати вимогам, що змінюються, FIA. Одночасно М3 була й у широкому продажі. Модель була разюче вдалої, постійно займала верхні рядки таблиць. Віддаючи належне прекрасним якостям Е30, коштує все-таки помітити, що для М3 Motorsport був змушений зробити спеціальну підвіску, по конструкції аналогічну п”ятої серії (кузов Е28). У середині 1987 року кузов перетерпів легкі косметичні зміни. Були злегка опущені ґрати радіатора, хромовані бампери змінилися більше модними чорними (у наслідку й пофарбованими в кольори автомобіля), збільшився розмір задніх ліхтарів. Практично всі машини після 1987 року мають гідропідсилювач рулячи (виключення - 318 з карбюратором) і набагато більше м”яку педаль акселератора. Усього за 9 років виробництва було випущено більше 2,2 мільйонів Е30. Спочатку молодші моделі Е30 використали старий чотирициліндровий двигун М10, що ставився ще на 2002 і Е21. Потім М10 був знятий з виробництва й був замінений в 1987 році на М40 з новим інжектором і більшою потужністю. Але сьогоденням чудом стала поява в 1989 році модифікації М40 з кодом М42. Цей двигун із двома розподільними валами й 24-мя клапанами зміг суперничати по потужності з більшими двигунами М30, вичавлюючи 140 л.с. із усе тих же 1800 кубиків і володіючи небаченої колись динамічністю. М42 протримався у виробництві аж до 1996 року. Більшість старших моделей Е30 (320i, 323i, 325i) використали чудовий шестицилиндровый двигун М20, ділячи його з “п”ятірками” тих же років. У тому числі й економічній моделі 325е з низкооборотным 2,7-літровим М20/B27eta. Однак, на пізніх 325i з”явився новий М50 з 24-мя клапанами. Рідка Південноафриканська модель 333i використала двигун М30 “big six” з 5/6/7-серій. Також випускалися машини з дизельним двигуном М21 (6 циліндрів, 2,4 літри) з турбіною й без її. Дискові задні гальма ставилися тільки на 318i, всієї 325 моделі й М3. ABS стандартно встановлювалася тільки на 325е, 325i і М3. Опционально була присутня на пізніх випусках моделей 320i, 325i і 333i. Деякі старші моделі (325, М3) оснащені антипробуксовочной системою (диференціал з обмеженим прослизанням) з коефіцієнтом 0,25. Для перевірки: номер такого диференціала закінчується буквою 'Z'.